Секрети в'язання амігурумі: чому не виходить бездоганна іграшка?
Під дивною назвою амігурумі ховається загін з чарівних мініатюрних іграшок, пов'язаних гачком. Чим менше фігурка – тим крутіше майстер. Освоїти мистецтво амігурумі не дуже складно. В мережі є величезна кількість платних і безкоштовних майстер-класів та описів. Але навіть при дотриманні схеми часто виходить зовсім не такий результат, як у автора майстер-класу. Іграшки виходять кривенькими, виглядають непрезентабельно, а то і зовсім безглуздо. Чому? Новачки часто допускають ряд помилок, які легко уникнути, якщо знати про них. Розглянемо основні.
- Неправильний підбір інструменту. В техніці амігурумі не працюють стандартні відповідності, вказані виробником на етикетці з пряжею. Як правило, розмір гачка повинен бути в два рази менше рекомендованого. Тоді полотно вийде щільним, без просвітів і буде добре тримати форму.
- Ігнорування маркерів. Мало хто з майстринь може зв'язати іграшку з симетричними деталями ідеальної форми без підрахунку рядів, убавленій і додатків. Якщо ці дані тримати в голові, нічого хорошого не вийде – Ви по-любому заплутаєтеся і де-то помилитеся. Тому потрібно використовувати маркеры – пластикові ярлички, які чіпляються в процесі в'язання і легко знімаються в кінці.
- Неправильна набивання. Наповнення іграшки не видно, але воно в підсумку позначається на загальному результаті і експлуатації виробу. Не можна використовувати в цілях економії обрізки ниток і тканин – вони надають виробу грубу форму і можуть «вискакувати» назовні. Вата, поролон, теж не варіант – вони поступово сильно звалюються, і іграшка втрачає об'єм. Синтепон прийнятний, але його складно розподіляти. А ось що підходить на всі 100% - так це синтепух і холофайбер.
В список рекомендацій, звичайно ж, входить використання якісної пряжі та фурнітури. Чимале значення має також, в якому настрої Ви будете творити. Працюйте собі на радість, і тоді іграшки будуть виходити чудовими.