Огляди

Світ творчості охоплює таку кількість напрямів, що очі розбігаються. Хочеться навчитися всьому-всьому, але це фізично неможливо. В той же час є види творчості, якими можна зайнятися без будь-якого навчання.

Валяння з вовни популярно не один десяток років, але зараз кількість прихильниць і шанувальників цього мистецтва особливо високо. В основі техніки лежить властивість вовняних волокон з допомогою невидимих оку зубців під дією вологи або спеціальних голок зчіплюватися один з одним і, таким чином, формуватися в щільну міцну вовняну масу.

Рукоділля довгий час було основним заняттям жінок-аристократок. Згадайте фільми, подія яких розгортається, наприклад, у XVIII столітті: головна героїня неодмінно з'являлась в кадрі, тримаючи в руках п'яльці з витонченою вишивкою. Саме вишивання, рідше – шиття, вважалося аристократичним рукоділлям.

В оформленні вишитої картини є три важливих моменти. Необхідно вибрати рамку, визначитися, потрібно скло чи ні, і, нарешті, підібрати паспарту. Про останньому початківці майстрині часто навіть не замислюються, вважаючи, що достатньо буде багета.

Основний набір інструменту майстрині, яка працює з тканинами, не дуже великий. Це в першу чергу голки та ножиці. Також в майстерні потрібна метрова стрічка, ігольніци, органайзери… У кожної швачки/вишивальниці є свій улюблений мінімум, без якого вони не можуть обходитися.

Арани, або, простіше кажучи, «коси», «джгути», - мабуть, самий популярний візерунок на теплих в'язаних виробах. Багато починаючі майстрині бояться братися за нього – надто вже це хитросплетіння кос здається складним. На ділі ж арани складаються з елементарних особових, виворітних і перехресних петель.

Малювати можна не тільки фарбами та олівцями, але і іншими «нетрадиційними» матеріалами. Наприклад, всім знайомі вишиті картини. Трохи менш відома техніка – «малювання» алмазами. Картини, викладені різнокольоровими штучними камінцями, виглядають приголомшливо.